Правильний наголос у слові інтонація

У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою А — інтонАція.

Речення зі словом «інтонація»:

• І була в її голосі запитальна інтонація, ніби вона впізнала його, попри відстань у стільки мертвих років.
• Вогнелапа не ввела в оману спокійна інтонація провідниці.
• Вона помітила, що ця інтонація розгнівала й Таразу.
• Він говорив із сильним акцентом, типовим для Псячої Твані, на відміну від Дерхан, інтонація якої видавала, що вона з передмістя.
• Час від часу моя рука рухалася до лівого стовпчика, і я нашкрябувала примітку, якщо інтонація письменниці або якийсь її жест видавалися мені невід’ємною частиною самої розповіді.
• Дивно, але висота та інтонація висків змінювалися, дедалі більше нагадуючи людський крик, а не вовче скавчання.