Правильний наголос у слові ім’я
У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою Я — ім’Я.
ім’я́
ім’я́, і́мени, і́мені, ім’я́м (рідко і́менем); іме́на́, іме́н, імена́м
Речення зі словом «ім’я»:
- Назвавши Сондру на ім’я, Бертіна обернулась і взяла її під руку, і таким чином Мейсон мав нагоду глянути хоч би мигцем на дівчину, яка так трагічно і, без сумніву, сама того не знаючи, витіснила Роберту з серця Клайда.
- Тільки ім’я і малюнок сітківки ока.
- Можливо насправді через ім’я вона мене й помітила серед інших.
- Шукав якусь дівчину на ім’я Гала.
- Моє ім’я, моє справжнє ім’я, було приватним, але ім’я, яким мене називав АРТ, не було чимось, що люди могли б сказати або навіть отримати до нього доступ.
- Або ж він розповість товаришеві по ремеслу, як йому велось у гостьовому будинку, а той і собі почне проклинати мене й занапастить моє ім’я.