Правильний наголос у слові імла

У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою А — імлА.

Речення зі словом «імла»:

• Імла сходить сіруватим непроникним туманом і накриває місто вогкою болотяною спекою.
• Я й не міг би сказати, чи то давнє горе, від потрясіння, проступило на поверхню, а чи просто імла вже накотилася на нас.
• Вона не визнавала, що імла довкола неї посилюється, і хотіла розігнати її з допомогою волі.
• На пологих берегах, що поволі танули, спускаючись до моря, лежала імла.
• З роками і саме кладовище з іменами, що стерлися, оповиває імла забуття, Минулого, яке було для митця сировиною, більше нема, зникає світ, творіння живе.
• Він заполонив коридор від стіни до стіни, пульсуючи, розростаючись, розсипаючи іскри, і червона імла загрози струменіла з його відростків.