Правильний наголос у слові імення

У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою Е — імЕння.

іме́ння, -ння, -нню; іме́ння, іме́ннів і іме́нь

Речення зі словом «імення»:

Останній Повелитель Ельберу мав імення Вогнедан.

Забути обличчя батьків і імення дідів.

Але вона могла бути й полінезійкою судячи з того, що говорили їй імення Д’Аннунціо, Монтале чи Павезе.

Утім, колись дунедайнам доведеться робити вибір і, якщо вони оберуть того, на котрого покладатимуть найменше надій, тоді твій син змінить імення і правуватиме величним королівством.

Я описував їхні прикмети й імення, на які вони відгукуються, незчисленним мандрівникам.