Правильний наголос у слові ювелір
У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою І — ювелІр.
ювелі́р
ювелі́р, -ра, -рові; -лі́ри, -рів
Речення зі словом «ювелір»:
- У голові він обдумував те, що Поллі щойно розповіла йому, повертав так і сяк, ніби ювелір, що оцінює підозрілий камінь.
- Ювелір якийсь час уважно розглядав каблучку, вивчав крізь збільшувальне скло надписи та гравіювання, крутив у тонких пальцях, повертав і ребром, і так, і сяк.
- Більший сховок ювелір так і не ризикнув забрати.
- Ювелір уклонився й звелів одному зі своїх хлопців іти.
- Патрик доручив Бенджамінові Кіра прослідкувати, щоб ювелір одержав свою оплату.
- Раніше тут проживав ювелір і горішні кімнати здавав пожильцям.