Правильний наголос у слові освідчення

У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою І — освІдчення.

осві́дчення, -ння; -чення, -чень і -ченнів, -ченням

Речення зі словом «освідчення»:

Він, мабуть, просто почувався збентеженим, соромився через те своє дитяче освідчення у коханні.

А я спершу трохи образилася, бо він фактично сказав, що його освідчення було лише спробою залучитися до нашої дружби з Лілою.

Та віддати друга на муки за те, що його сестра відповіла відмовою на освідчення у коханні.

Джим відчайдушно волів сказати щось втішне, аби зробити смішним і неправдивим освідчення в коханні.

Було очевидно, що він таємно за нею сохнув, але, бачачи, наскільки тісні вона зав’язала взаємини з Апу, утримався від освідчення.

Проте найболючішим, що Патрикові Леслі довелося пережити тієї ночі, було чергове її освідчення перед Босвеллом.