Правильний наголос у слові означення

У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою А — ознАчення.

Речення зі словом «означення»:

• Він нанизує нищівні означення, аргументуючи їх недоладними фактами.
• Зрештою, я звелів називати обох своїх дружин Пані Краю, без додавання означення.
• Щоразу, коли я перечитую це нещасне означення, шкодую, що його автор не був там того вечора, коли фавн із плоті і кості сів до трамваю.
• Але сам ареал, той, що означує якусь групу населення, ареал усіх тих, хто здобули від нього своє означення людини і можуть стати публікою та аудиторією, не повинен бути якоюсь групою, тобто якоюсь політією й відповідно імперією.
• Ми бачимо в цьому різні означення капіталізму, які постають у дещо новому світлі.
• Друге означення додає до першого економіку пропозиції, яка значною мірою залежить від наук і характеризується перманентним, якщо не постійним, розширенням.