Правильний наголос у слові обітниця
У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою І — обІтниця.
обі́тниця
обі́тниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць
Речення зі словом «обітниця»:
- Це як обітниця, яку вони дають природному світу, порядку речей.
- Якщо цей Сміт зможе мене переконати, що нічого й не було, що моя обітниця нічого не важить, то напишу Морісові й спитаю, чи не хоче він поновити все те, що було між нами.
- Його обітниця була брутальним учинком того, хто розбиває на друзки пляшку на танцмайданчику, перериває танці брязкотом битого скла.
- І навіть лишився б іще на якийсь час, але обітниця є обітниця.
- Він тоді не припускав, що ця обітниця приведе його на північний бік льодовика і змусить говорити з одним із найнебезпечніших агерських шаманів.
- Для верданно існувала лиш одна Обітниця.