Правильний наголос у слові обіруч

У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою І — обІруч.

обі́руч, присл.

Речення зі словом «обіруч»:

Колеса западались у баюри, й цар з Відарною обіруч трималися за ковані міддю блискучі полудрабки, що сягали їм майже до пояса.

Коли я слідом за Мариною увійшла до кухні, Горст глянув на мене, обіруч стискаючи наполовину повну порцелянову філіжанку.

Обіруч мене йшли мої приятелі, Пилип Мельник та Ілько Дисько.

Вона вчепилася обіруч кощавими пальцями у свою склянку.

Та помітивши, що попадали всі пляшечки в шафі, а на полірованій підлозі залишаються подряпини, скинув піджак, обхопив шафу обіруч і підняв.

Сплюнув на землю, підійшов до коня та одним страшним ударом обіруч майже відрубав тому голову.