Правильний наголос у слові обличчя
У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою И — облИччя.
обли́ччя
обли́ччя, -ччя, -ччю, -ччям, на обли́ччі і на -ли́ччю; обли́ччя, обли́ччів і обли́ч, обли́ччям, -ли́ччями
Речення зі словом «обличчя»:
- Звівши на чоловіка очі, побачила, що його обличчя напружене та нещасне.
- Я відступаю, щоб дати чоловікам виконати їхню роботу, і помічаю його збентежене обличчя.
- Я зробив незворушне обличчя, і її лице, наче світанок, осяяв сміх.
- Зазирав, бо змій мав намальоване обличчя.
- Жінка навколішках плаче, кричить, намагається втримати кров, відчайдушно тулиться до знівеченого обличчя.
- Раптом обличчя Юрта спотворив жах, відскочивши назад, він замахав руками, утратив рівновагу.