Правильний наголос у слові квиління

🙁 Ви помилилися, подивіться на правильно поставлений наголос у слові «квиління» та пройдіть ще один тест внизу сторінки.

У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою І — квилІння.

квилі́ння, -ння, -нню, в -нні

Речення зі словом «квиління»:

Стрічні кручі Хрещатого Яру маячіли вдалині зеленим сріблом, тут же було чорно й моторошно від протяглого квиління сови.

Й ото тоді, в одне з тих самотніх літ, коли не пересідалися тумани й не вщухало жалісливе квиління вітру, якось, їдучи пізнього вечора під гуркіт громовиць старим червоним трамваєм, я, сам того не відаючи, зіткнувся з повірником Смерті.

Вогнесерд почав із того моменту, коли він почув квиління кошенят і побачив, як вони чіпляються за купку гілля посеред ріки.

Квиління все гучнішало і гучнішало, ось уже Вогнесерд зміг розрізнити кілька тоненьких голосів.

Агварун з татуюванням дивиться на гвинтівку Важкого, в баби виривається квиління, вона плаче, дві тоненькі вологі ниточки прорізають шар пилюки на її обличчі.

І лише пізніше наставав час прохань, погроз, благань і квиління.