Правильний наголос у слові зволікати
🙁 Ви помилилися, подивіться на правильно поставлений наголос у слові «зволікати» та пройдіть ще один тест внизу сторінки.
У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою А — зволікАти.
зволіка́ти
зволіка́ти, -ка́ю, -ка́єш, -ка́є
Речення зі словом «зволікати»:
- І, хоч як мені зараз було лячно, зволікати далі було не можна.
- Майрон міркував над тим, чи попросити їх зайти всередину, перейти кудись, де більше приватності, але зараз вони сиділи надворі, нікого не було поруч, хто б міг підслухати, й не було часу бавитися, зволікати або полегшити ситуацію для неї.
- Перед тим, як вона зникне, заполонивши при цьому мою уяву на кілька днів, бо я схильний до пережовування, я вирішив далі не зволікати.
- Не хотіла зволікати, у спальні було спекотно як у пеклі, і вона боялася, що за мить почне розігріватися, пітніти, стане теплішою від температури повітря в кімнаті й цим розбудить сигналізацію.
- Може, він і поквапився трохи з тим весіллям, але ж маємо зважити на те, що Батта Маланья був уже далеко не юнаком, отож не міг довго зволікати.
- І я твердо вирішив не зволікати й за першої ж нагоди попросити руки леді Гіти в її опікуна.