Правильний наголос у слові дідусь
У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою У — дідУсь.
діду́сь
діду́сь, -ду́ся́, -ду́се́ві, -ду́сю!
Речення зі словом «дідусь»:
- Дитині вже зараз можна гарантувати, що радості в неї потім буде небагато, хіба що коли дідусь із бабусею в гості приїдуть або коли загляне солідний замовник.
- Прибігла Нюська Боровичка з бутликом, за нею Домка Жебрівська з чугуном, Катерина Дійна з двома глечиками, дідусь Охрім справляв усіх, нічого не промовляючи.
- Йому ніхто не йняв віри, уранці, коли він казав, що вночі до нього приходив дідусь, усі скрушно дивилися на нього.
- Різниця у віці і те, що вони виглядали, як дідусь і онучка, його мало турбувало.
- Навівши лад у кошарі, дідусь пішов до сарайчика, що був побіч неї.
- Дідусь охоче погодився послухати новини, до нього приєднався Петрусь, котрий прийшов слідом за Гайді до шопи.