Правильний наголос у слові дзвінкий

🙁 Ви помилилися, подивіться на правильно поставлений наголос у слові «дзвінкий» та пройдіть ще один тест внизу сторінки.

У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою И — дзвінкИй.

дзвінки́й, -ка́, -ке́

Речення зі словом «дзвінкий»:

І, може, від того, що пам’ятали дощечки веселі розмови, пісні, дівочий щасливий сміх, віз був легкий та дзвінкий, і його залюбки, ніби граючись, котили по вулиці коні.

На їхню думку, то був дзвінкий ляпас різним там дилетантам і твердолобим консерваторам, які, однак, не забарилися охрестити нового ректора вже згаданим вище прізвиськом.

Дзвінкий голос Флексмана відлунням котився по коридору.

Хряскіт дверцят, дзвінкий сміх, шум, гам і майдан затоплюється чорними хвилями костюмів, барвистістю строгих платтів і білосніжної непорочності весільної обслуги.

Він рохкає, всі присутні рохкають за ним, стоїть дзвінкий гамір із рохкання й кувікання.

Раптом пролунав звук, який видавався чужим у цьому полуденному полі, дзвінкий брязкіт, який буває, коли сталевий шолом або гвинтівка чіпляється за стіну траншеї.