Правильний наголос у слові вірша
У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою І — вІрша.
ві́рша
ві́рша, -ші, -ші, -шею; ві́рші, ві́ршів
Речення зі словом «вірша»:
- Я думаю, що вам, з огляду на вашу незвичність до великих зібрань, варто подати свого вірша саме на заочний розгляд.
- Оскільки Воїслав стоїть у лавах гриднів з корогвою, його вірша зачитує Срібляна, як і вірші тих шляхтичів, котрі не захотіли відкрити своїх імен.
- Один з них боговладець і нині знаходиться тут, другий же надіслав свого вірша з певної провінції.
- Він таки вкрав у мене чернетку того вірша.
- Вірша про метелика дівчина, в яку батько був закоханим, присвятила князю Владу.
- Якось я підглянув краєчком ока до його паперів і прочитав вірша, присвяченого, звісно ж, Імператору та його вірним Яструбам.