Правильний наголос у слові вимова
У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою О — вимОва.
вимо́ва
вимо́ва, -ви; вимо́ви, вимо́в
Речення зі словом «вимова»:
- Проте його вимова була просто досконалою, а патріотизм був настільки імпульсивним, що видавався навіть недоречним.
- Вона вже вивчила багато слів, хоча й вимовляла їх не зовсім правильно, але моя вимова також була не досконала.
- А у вас така вимова, наче ви рот набили камінням.
- Побратимська руна на руці та моя чорногорська вимова теж говорили на мою користь.
- Ґноми теж досить легко опановували мови, тож вони без труднощів пристосовувалися до товариства, в якому перебували, проте вимова їхня здавалася декому надто жорсткою та гортанною.
- Але саме така вимова побутувала як вельми природна в Ширі.