Правильний наголос у слові ану
У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою У — анУ.
ану́
ану́, ану́мо, ану́те, виг.
Речення зі словом «ану»:
- Тримають Ану за руки, чи, може, це вона тримає за руки їх.
- Прямуючи до кафетерію, Петер зустрічає Майю і Ану.
- Ану, йди за сіном, бо худоба он реве, негодована.
- Ану ж, дай мені подивитись на тебе, й ти також, Ґвендолен, підійди до мене, любове моя.
- Ану зніміть зі стовпа та дайте мені.
- Ану, хлопаки, покажіт панови репортерови, як ми вміємо балакати.