Правильний наголос у слові Юрко
У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою О — ЮркО.
Юрко́
Юрко́, -ка́, -ко́ві, Ю́ рку! Юркі́в, -ко́ва, -ко́ве
Речення зі словом «Юрко»:
- Тому інженер Туряниця був категорично проти, аби сина возити машиною, ось і долав Юрко шлях до гімназії пішки.
- А там уже була дівчинка десь одного з ним віку, як устиг помітити Юрко.
- Спіймавши кілька поглядів, Юрко прочитав у кожному повагу.
- Зі Шпигом про це не домовлялися, та Юрко не бачив потреби.
- Та Юрко почув тихий брязкіт перед собою, наче лопнула гумова кулька, проткнута голкою бешкетника.
- Убивчий жар уже лизнув підошви черевиків, і Юрко сіпнувся, перелізаючи вбік зі шляху вогню.