Правильний наголос у слові Марина

У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою И — МарИна.

Речення зі словом «Марина»:

• За мить нижня кришечка вже повернулася на своє місце, зубчаста частина збивачки сховалася всередині глека, а Марина стала енергійно крутити в долонях тонкий дерев’яний край інструмента.
• І я працювала й працювала, аж допоки Марина не казала мені, що вже досить.
• Марина сама розкладала пасту по круглих формах, створюючи такі собі пасочки з шоколаду, яким доведеться чекати цілий місяць, перш ніж їх використають.
• Марина стояла обіч, спостерігаючи за кожним моїм рухом.
• Вони дивилися, як Марина спокійно йде повз них до короля.
• Марина, звичайно, вибачить ще й цього разу його викрутаси, тим більше що в нього буде з цього приводу суттєве та досить цікаве пояснення.