Правильний наголос у слові Вероніка
У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склади з літерами О, І — ВерОнІка.
Веро́ні́ка
Веро́ні́ка, -ки, -ці, -ко! Веро́ні́чин, -на, -не
Речення зі словом «Вероніка»:
- Другою дружиною Коляна була наша з ним однокласниця Вероніка, яку ми в шкільні роки звали просто Вікою.
- Словом, я уже зловив себе на думці сходити на вулицю Шушенську, де жила колись Вероніка і може про щось дізнатись.
- З сусіднього надгробка, простої плити з білого мармуру, на мене дивилась Вероніка.
- Для того, щоб дійсно мати безсмертя, про яке шепотіла Вероніка, потрібно, аби вищий вампір сам запропонував напитись його крові.
- Вероніка була в тій самій сукні.
- Погодься, що Вероніка Дракула звучить занадто одіозно.