Правильний наголос у слові Вербівка
У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою І — ВербІвка.
Вербі́вка
Вербі́вка, -вки, -вці (село); вербі́вський, -ка, -ке
Речення зі словом «Вербівка»:
- От якось так, у Івана Харченка, сина степу й сільського коваля з невеликого українського села Вербівка на Наддніпрянщині, ізмалку зароджувалося сприйняття навколишнього світу.
- Сосюра жив на Донбасі в селі Третя Рота, а Іван виріс у степовому українському селі Вербівка, неподалік Холодного Яру, де зародилася Коліївщина.
- Там за обрієм десь у долині й Іванове рідне село Вербівка.
- Бо моє село Вербівка, того ж району й тієї області що й Баландине.
- Вийшов на Високу могилу, глянув звідти на долину, обігріті дитинством краєвиди, туди, де лежить село Вербівка.