Правильний наголос у слові юнак

У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою А — юнАк.

юна́к, -ка́, -ко́ві, юна́че! -ки́, -кі́в

Речення зі словом «юнак»:

Юнак знову чує голос Веданга, котрий лається, то ішторнійською то моанською, клянучи пана Гаратто на всі заставки.

Зі жмутком кленового листя в руці юнак постукав у двері пані Меліси.

Юнак зашпортався об корінь і трохи не вдарився об дубовий стовбур.

Юнак кинувся вперед на вовче гарчання, але Полісун вже справився сам.

Певна річ, Юнак не поїхав до Кракова сам, разом із ним були його товариші по щастю й нещастю Пані й Самарянин.

Біжать вони, а юнак посміхається та в чарівні постоли взувається, шапку на голову надіває, дудку до губів прикладає і думає опинитися біля скелі зміїв, біля джерела з цілющою водою.