Правильний наголос у слові учень
У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою У — Учень.
у́чень
у́чень, у́чня, у́чневі, у́чню! у́чні
Речення зі словом «учень»:
- Бачте, мій безпутний учень утік від мене на Схід у безглуздій надії негайно одружитися з дочкою марокканського султана.
- Учень не з нашого класу, як бачите.
- тобто, хочу я сказати, мій учень просувається вперед так швидко, що, можливо, доведеться відмовитися від одного задуму, який видавався мені вельми привабливим.
- У школі фізично привабливіший учень легше отримуватиме хороші оцінки, тому що його вважатимуть обдарованішим і сумліннішим.
- Виявилося, що один учень шостого класу помер від скарлатини, відбулися деякі зміни, і вони з Роузом опинилися в різних навчальних кімнатах.
- Поруч із цим великим роздоріжжям, достоту як сидячи поруч з Аппієвою дорогою, поки час мчав назад, біля мене точно промиготів якийсь пророк чи то учень.