Правильний наголос у слові споконвіку

У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою І — споконвІку.

Речення зі словом «споконвіку»:

• Кімната у твоєму палаці чекала на мене споконвіку.
• Парадоксально, але порівняно з емоціями, які споконвіку викликає мистецтво, таких подій не було багато.
• Споконвіку в Україні люди в цей день словами й ділами своїми, різними магічними діями, усією обстановкою намагаються створити ілюзію багатства, мирного, спокійного й щасливого життя в своїй домівці.
• Сліпий вірить у такий спосіб захисту споконвіку, ще відтоді, як зовсім маленьким поїдав шматочки стін Дому.
• Метою, яка існувала споконвіку і буде вічно існувати після зникнення цього світу.
• Надворі Жервеза почувалася, як удома, сусідні вулиці були ніби прилеглими землями, що споконвіку належали її оселі, двері якої виходили прямо на тротуар.