Правильний наголос у слові собака

У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою А — собАка.

Речення зі словом «собака»:

• Та мала застерегти конунга про чужоземного чаклуна, що прибув на його землі, а впізнати його можна буде за тим, що жоден собака, навіть найлютіший, не розкриє на нього пащу.
• Спершу собака, потім вівчар і, нарешті, синьйор з П’яченци шукали вівцю в церкві, але та наче канула.
• Собака був шолудивий і розумний рівно настільки, щоб нібито соромитися.
• Ставав злий як собака, утім, з іншими поводився досить пристойно.
• Сашко народився нікчемою, пропив своє нікчемне, сіре життя і здох, як собака.
• Звісно, сцени на кшталт такої викликали у Жервези дрож, але щойно все закінчувалося, вона стріпувалася, як побитий собака, і ніколи не втрачала через це апетиту, сідаючи до вечері.