Правильний наголос у слові рілля

У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою Я — ріллЯ.

Речення зі словом «рілля»:

• Вилинялі під щедрим літнім сонцем барви поволі блякли, зорані ниви молили дощів, а дощів усе не було, і вже й небесна блакитна рілля покривалася бідним пересохлим пилком.
• Майдан одразу переходив у степ, там чорніла рілля, густо зеленіла озимина, а подекуди ще й досі сіріли забур’янені ниви, занедбані, забуті, і від них віяло цвинтарним смутком.
• Темне небо і чорна рілля, каламутні баюри і одинокі оголені дерева, моторошне безлюддя і загадкове мовчання.
• Перейшли крутосхилий вибалок і знову рілля, а попереду ніч, як провалля.
• Чорна рілля ізорана, та й кулями засіяна.
• Та оскільки ця рілля не була його колискою, європеєць не бачив нічого, окрім багатства, яке він жадав плюндрувати.