Правильний наголос у слові пращур

У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою А — прАщур.

Речення зі словом «пращур»:

• Стояв пращур Данило біля стовбура груші, у нього волохаті сиві брови, біла, на всі груди борода, в полотняній сорочці й вибиваних штанях.
• Але сопілки пращур не мав, бо вона стирчала у Василька в пазусі.
• Але мій пращур був все ж таки богорівним і пережив страшний обряд, який нібито вбив би пересічного тубільця.
• Їх прикривав тоді Влад Пард, мій пращур.
• Хоча мій пращур був зовсім не таким нелюдом, як про нього оповідають.
• Це може бути міфічний або міфологізований пращур роду, міфічний герой, пов’язаний з божествами, той чи той бог з пантеону, Бог, абстрактне начало, яке дає лад усьому.