Правильний наголос у слові осоружний

У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою У — осорУжний.

осору́жний, -на, -не

Речення зі словом «осоружний»:

Нам осоружний світ дві тисячі сто п’ятдесят п’ятого року.

Дружина та донька побачили цей осоружний почет на відстані, здійняли на ноги всіх сусідів своїми зойками, бо подумали, що бідний чоловік наклав на себе руки в черговому нападі шаленства.

Він Волохові осоружний і ненависний ще й тому, що в корпусі дотримується армійська дисципліна.

У Дороті боліло все тіло, і, піддавшись підступному гидкому жалю до самої себе, що зазвичай накочувався на неї вранці, коли наставав час прокидатися, вона заховала голову під ковдру, намагаючись заглушити осоружний звук.

Так само і юнакам залишається єдиний не осоружний добровільний вид рабства.

Але вже не повертатися в осоружний колгосп.