Правильний наголос у слові лютувати

🙁 Ви помилилися, подивіться на правильно поставлений наголос у слові «лютувати» та пройдіть ще один тест внизу сторінки.

У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою А — лютувАти.

лютува́ти, -ту́ю, -ту́єш

Речення зі словом «лютувати»:

То бубонів щось нерозбірливе собі під ніс, не дбаючи про те, чи учні його розуміють, а то починав раптом лютувати від власних слів, бігати кімнатою, гепати кулаком об двері і стіл, порскати слиною, незмінно лаючись на Грушевського і Винниченка.

Люди прокинулись щойно тоді, коли ти, Богдане, почав лютувати.

Літня жінка сіла попереду та праворуч від цих двох, не помітивши їх, і зараз молилася з такою дратівливою старанністю, що змушувала Яна лютувати.

Від утоми або з розпачу Івана вже навіть не мала сил лютувати.

Та й здобичі майже ніякої, ті шкури зіпсовані, каучук найгіршого гатунку, як же йому не лютувати.

А як Юрко почав лютувати, то, каже, не витримав та й утік із Харкова назад, до Волочиська.