Правильний наголос у слові дзвінко

🙁 Ви помилилися, подивіться на правильно поставлений наголос у слові «дзвінко» та пройдіть ще один тест внизу сторінки.

У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою І — дзвІнко.

дзві́нко, присл.

Речення зі словом «дзвінко»:

Дзвінко рвав копитами збитий, втоптаний, спресований зимовими морозами сніг, а довкола застигли, розіслалися безмежними заметами поля.

Весело, дзвінко лунали дитячі голоси, весело, щиро усміхалися люди, що стежили, як невміло пов’язує Володя хустку на голові своєї молодої дружиноньки.

Мечислав, що так само дзвінко сміється, сповнений радості, помічає раптом, що у дива є небажаний свідок.

Пані княгиня пишалася, наче дійсно троянда у садочку і дзвінко сміялася, коли хлопці з Воїданова бажали їй купу діточок з чорними оченятами.

Сама не знаю як, але в останню мить розвертаюся і дзвінко біжу сходами униз.

Тигра з Настусею дзвінко реготали в той час, як я намагалася пояснити їм свою теорію.