Правильний наголос у слові дзвінко
🙁 Ви помилилися, подивіться на правильно поставлений наголос у слові «дзвінко» та пройдіть ще один тест внизу сторінки.
У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою І — дзвІнко.
дзві́нко
дзві́нко, присл.
Речення зі словом «дзвінко»:
- Дзвінко рвав копитами збитий, втоптаний, спресований зимовими морозами сніг, а довкола застигли, розіслалися безмежними заметами поля.
- Весело, дзвінко лунали дитячі голоси, весело, щиро усміхалися люди, що стежили, як невміло пов’язує Володя хустку на голові своєї молодої дружиноньки.
- Мечислав, що так само дзвінко сміється, сповнений радості, помічає раптом, що у дива є небажаний свідок.
- Пані княгиня пишалася, наче дійсно троянда у садочку і дзвінко сміялася, коли хлопці з Воїданова бажали їй купу діточок з чорними оченятами.
- Сама не знаю як, але в останню мить розвертаюся і дзвінко біжу сходами униз.
- Тигра з Настусею дзвінко реготали в той час, як я намагалася пояснити їм свою теорію.