Правильний наголос у слові вінчання
🙁 Ви помилилися, подивіться на правильно поставлений наголос у слові «вінчання» та пройдіть ще один тест внизу сторінки.
У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склади з літерами І, А — вІнчАння.
ві́нча́нняві́нча́ння, -ння, -нню, -нням
Речення зі словом «вінчання»:
Він захоплюється втечею Сковороди від нареченої у день, який мав стати днем їхнього вінчання.
Імператор хотів якнайшвидше відбути вінчання і власну коронацію під ім’ям Чорріна, аби закріпитися на троні.
Та й то, без свідків вінчання не.
Після вінчання батько нареченої підіймав чарку за щастя молодих.
Але батько не хотів нашого поквапливого вінчання.
Поставивши підписи ще й у цьому реєстрі, метриці, весільчани знову опинилася під яскравим сонцем і постояли хвильку на порозі, отетерілі й наче аж задихані від такого вінчання чвалом.