Правильний наголос у слові вороття

У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою Я — вороттЯ.

Речення зі словом «вороття»:

• Та на думку спало й щось інше, й про се він мав сказати Боримислові ще звечора, та до вороття Чернеги не встиг.
• І коли він прокинувся, його широка білозуба усмішка згинула без вороття.
• Якщо вже ви поклали руку на плуг, то все, вороття назад немає.
• Ні тоді, ні пізніше я не зізнався, що не відчув жодного опору, коли наближав ногу до цього Лабіринту, бо якщо ти ступиш хоч на Лабіринт, хоч на Лоґрус, вороття вже не буде.
• Теоретично, якщо ти поставив ногу на Лабіринт, вороття нема.
• Стіна ліворуч від мене була вогняною, зітканою з повільного полум’я, праворуч від мене простилався шлях, звідки немає вороття, і тільки світло линуло крізь нього, освітлюючи якийсь морський жолоб, де пропливали барвисті створіння, поїдаючи одне одного.