Правильний наголос у слові бриніння
🙁 Ви помилилися, подивіться на правильно поставлений наголос у слові «бриніння» та пройдіть ще один тест внизу сторінки.
У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою І — бринІння.
брині́ння
брині́ння, -ння, -нню, -нням
Речення зі словом «бриніння»:
- Бої, споможені двома Боримисловими робами Сауком і Корнеліусом, натягли верх полотки до бриніння, знаючи, що він так любить, і вийшли, й коли жупан лишився сам, відчуття байдужої приреченості знову заполонило його.
- Кожному, хто милувався нею, відразу ж хотілося визирнути туди, щоби надихатися ароматом цілого моря польових квіток, доторкнутися до дівчат зі шкірою кольору спілого персика, прислухатись до монотонного бриніння бджіл, що наче зшивають духмяне повітря невидимими стібками.
- Десь годині о третій цієї безкінечної ночі бриніння дерев раптово змовкло і по колу пронісся порив вітру.
- З її губ випливає тихе бриніння.
- Клянуся, я вловив його бриніння, коли світове павутиння гнулося під вагою часу.
- Коли заглиблюєшся в ліси, цей звук перетворюється на вібрацію чи бриніння, ніби соснові голки тремтять, як струни арф.