Правильний наголос у слові Марта
У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою А — МАрта.
Ма́рта
Ма́рта, -ти, -ті, -то!
Речення зі словом «Марта»:
- Марта Вебб звелася навшпиньки, щоби дотягтися тремтячими пальцями до перехнябленої крайки зі старого клена.
- Марта Делвінь вийшла проводжати Маккуїна і стояла біля нього нагорі велетенських сходів.
- Задумана Марта зривається так, що аж серце заходиться, аж темніє в очах.
- Я вмився, намастив синця якоюсь маззю, що дала Марта, і виповз на ґанок перекурити.
- Вадим здригнувся і чомусь вирішив, що це, не дочекавшись відповіді, йому телефонує Марта.
- Зате сухоребра Марта Ернестівна, схожа на велику тичку, затягнену в довгий сірий плащ, своєю увагою Юрка не оминула.