Правильний наголос у слові Лука
У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою А — ЛукА.
Лука́Лука́, -ки́, -ці́, Лу́ко́! Луко́вич, -ча. Лукі́вна, -кі́вни. Лучи́н, -на́, -не́
Речення зі словом «Лука»:
Кетца нерідко перехоплював погляд, яким дівчина дивилася на виточений профіль та мускулястий живіт його друга, коли той вправлявся у стрільбі з лука.
У лука західної версії тятива симетрична, а тому потрібно багато сили, щоб змусити стрілу летіти далеко.
Він схопив цю паличку й хльоснув би нею Лулу, але тієї миті вона схопилася на ноги й чкурнула, як стріла, випущена з лука, а Пітер помчав за нею, досі підсміюючись.
Він із замилуванням пестив вигини лука.
Між дошками застрягла важка стріла, випущена, очевидячки, з дальнобійного лука.
Коли вона зачинила двері, в печері з’явилася широка лука, заросла травою, і багато паличок.