Правильний наголос у слові Вільна
У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою І — ВІльна.
Ві́льна
Ві́льна, -ни; ві́ленський, -ка, -ке
Речення зі словом «Вільна»:
- У нас тепер є вільна посада в одному відділі нагорі.
- Якщо тільки він кохає її і вивезе звідси, тоді, можливо, і мати буде вільна від цього тяжкого суму.
- Єдиною цариною, де європейські інтелектуали ще могли поєднати моральну щирість із універсальними політичними рекомендаціями, була зовнішня політика, вільна від складних внутрішньополітичних компромісів і в якій питання правди і кривди, життя і смерті все ще були дуже актуальні.
- Раб ціною у декілька тисяч сестерціїв швидко доходить висновку, що він вартий більшого, ніж вільна людина.
- Ризький договір, поділ Білорусі та збройне захоплення Вільна означали провал Міцкевичевої ідеї Великого князівства Литовського в польському політичному житті.
- я лиш хрипко зітхнув, і нам обидвом було зрозуміло, що се означало Ні, моя дружина так не робить, вона не така Вільна.