Правильний наголос у слові Валентина
У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою И — ВалентИна.
Валенти́на
Валенти́на, -ни, -ні, -ти́но!
Речення зі словом «Валентина»:
- Валентина, колишня його коханка, роздерла йому колись спину шпилькою для капелюха.
- Той пролежав три дні у валізі у Валентина.
- На ній були написані імена жертв у порядку хронології, місця злочинів, ім’я Валентина Єртсена, давні вбивства були сполучені стрілками з датами й роками.
- І ніхто зі знайомих Калснеса нічого не чув про Валентина і не бачив нікого, схожого на нього.
- Уявіть собі, що ми упіймали Валентина з кишенями, повними доказів, але його захисник раптом виявить, що ми робили затримання не за правилами.
- Настав День Святого Валентина, і Адам Леслі побрався зі своєю овдовілою кузиною леді Стюарт.