Правильний наголос у слові Марина

У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою И — МарИна.

Мари́на, -ни, -ні, -ною, -но!

Речення зі словом «Марина»:

За мить нижня кришечка вже повернулася на своє місце, зубчаста частина збивачки сховалася всередині глека, а Марина стала енергійно крутити в долонях тонкий дерев’яний край інструмента.

І я працювала й працювала, аж допоки Марина не казала мені, що вже досить.

Марина сама розкладала пасту по круглих формах, створюючи такі собі пасочки з шоколаду, яким доведеться чекати цілий місяць, перш ніж їх використають.

Марина стояла обіч, спостерігаючи за кожним моїм рухом.

Вони дивилися, як Марина спокійно йде повз них до короля.

Марина, звичайно, вибачить ще й цього разу його викрутаси, тим більше що в нього буде з цього приводу суттєве та досить цікаве пояснення.