Правильний наголос у слові Лука

У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою А — ЛукА.

Лука́, -ки́, -ці́, Лу́ко́! Луко́вич, -ча. Лукі́вна, -кі́вни. Лучи́н, -на́, -не́

Речення зі словом «Лука»:

Кетца нерідко перехоплював погляд, яким дівчина дивилася на виточений профіль та мускулястий живіт його друга, коли той вправлявся у стрільбі з лука.

У лука західної версії тятива симетрична, а тому потрібно багато сили, щоб змусити стрілу летіти далеко.

Він схопив цю паличку й хльоснув би нею Лулу, але тієї миті вона схопилася на ноги й чкурнула, як стріла, випущена з лука, а Пітер помчав за нею, досі підсміюючись.

Він із замилуванням пестив вигини лука.

Між дошками застрягла важка стріла, випущена, очевидячки, з дальнобійного лука.

Коли вона зачинила двері, в печері з’явилася широка лука, заросла травою, і багато паличок.